Популярное

Календарь
«    Июнь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Світ тварин » Кишковопорожнинні

Кишковопорожнинні

Кишковопорожнинні здавна відомі людині. Ще давньогрецький учений Арістотель писав про деяких представників цього типу. Він, як згодом і багато інших вчених, вважав їх чимось середнім між тваринами та рослинами (такі самі проблеми були з систематизацією губок та інших організмів). Нині тваринну природу кишковопорожнинних ніхто не піддає сумніву.
Будова кишковопорожнинних досить проста, їх можна порівняти з мішком, стінка якого складається з двох шарів клітин. Всередині знаходиться порожнина, що бере участь у травленні. Єдиний отвір, за допомогою якого порожнина сполучається із зовнішнім середовищем, — це рот. Рот оточений щупальцями, призначеними для захоплення та утримування їжі.
Кишковопорожнинні — хижаки; для вдалого полювання вони мають зброю — жалкі клітини. Ці клітини містять отруту, здатну паралізувати здобич. Наявність жалких клітин є настільки характерною для цього типу, що одна з латинських назв кишковопорожнинних — Cnidaria — так і перекладається: «ті, що жалять».
Життєвий цикл кишковопорожнинних зазвичай складається з двох стадій — медузи та поліпа. Ці покоління настільки несхожі між собою, що іноді вчені помилково описували медузу та поліпа одного виду як різні види. У життєвих циклах деяких кишковопорожнинних одна зі стадій може випадати.

Медузи зазвичай активно рухаються у воді, використовуючи принцип реактивного руху, мають краще розвинену нервову систему (це пов'язано з рухливим способом життя), розмножуються статевим шляхом.
Поліпи ж нерухомі, часто колоніальні організми, розмножуються головним чином нестатевим способом — брунькуванням.
Тип Кишковопорожнинні поділяється на три класи — Гідроїдні, Сцифоїдні та Коралові поліпи.
Однієї днини вже відомий нам Антоні ван Левенгук, розглядаючи водяні рослини, помітив цікаву тваринку з багатьма щупальцями. Вона утворювала бруньки, за допомогою яких, очевидно, розмножувалась. Учений замалював цей організм і зайнявся іншими проблемами. Тваринка мало кого зацікавила, і довго про неї не згадували.
Тільки сорок років по тому молодий швейцарський учитель А. Трамбле, знайшовши невідомий йому організм, вирішив розрізати його навпіл. Слід зазначити, що на той час регенерацію вважали майже не характерною для тварин. Але ця дивовижна тварина повністю відновилася з двох половинок. Як з'ясувалось, гідру можна розрізати на двісті частин, і з кожної виросте новий організм. Істоту назвали гідрою — за аналогією з міфічною гідрою, у якої на місці відтятих голів виростали нові.

Гідра — один із небагатьох представників прісноводних кишковопорожнинних. Знайти її досить легко: для цього треба узяти біля берега річки чи ставка кілька водяних рослин і помістити їх в акваріум або скляну банку. Через деякий час гідри розправляться (потривожена гідра стискається у грудочку), і їх можна буде побачити навіть неозброєним оком. Зазвичай гідра веде малорухомий спосіб життя, але в разі необхідності може пересуватись, «крокуючи» по субстрату.
Гідра — хижак, вона живиться інфузоріями, дрібними безхребетними тваринами, іноді навіть нападає на мальків риб. Спійману здобич гідра підтягує щупальцями до рота і швидко заковтує. Розмножуються гідри (на відміну від багатьох інших поліпів) двома способами — брунькуванням та статевим шляхом. Стадія медузи в життєвому циклі гідри відсутня.
Мабуть, усі, хто відпочивав на Чорному чи Азовському морях, натрапляли на кишковопорожнинних. Усім відомі неприємні слизькі істоти, дотик яких може викликати опік у людей з чутливою шкірою. Ці кишковопорожнинні — медузи, представники класу Сцифоїдні (Scyphozoa). Швидше за все, медуза, з якою ви зіткнулись, — це або аурелія, або коренерот.
Аурелія, або вухаста медуза, середніх розмірів, але може сягати 40 см у діаметрі. Упізнати її дуже легко: вона має блідувате фіолетове забарвлення, чотири кільця біля середини парасольки (ці кільця — статеві залози), а по боках її рота розташовані чотири довгі ротові лопаті. Завдяки їм аурелія і дістала свою другу назву, бо вони нагадують вуха віслюка. Живиться аурелія дрібними планктонними організмами. Цікаво, що аурелія піклується про своє потомство: вона має спеціальні кишеньки, де проходять перші стадії розвитку молоді аурелії, аж до формування зрілої личинки. Личинки перетворюються на маленьких поліпів. Живляться вони всілякими дрібними організмами — одноклітинними та іншими безхребетними тваринами. А навесні з поліпів з'являються медузи — цикл розвитку замикається.
Зустріч з аурелією не можна назвати приємною, але опіків вона майже не спричиняє: навіть діти можуть узяти її в руки. А от інша медуза — коренерот — вже не така безпечна, її опіки досить дошкульні, і зустрічі з нею краще уникати.
Коренерота легко впізнати за фіолетовою або блакитною смугою по краях парасольки. Живляться коренероти, як і аурелії, дрібними планктонними організмами. Життєвий цикл у цієї медузи такий самий, як і у вухастої.
Реклама