Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /var/www/user668/data/www/svit-tvarin.net.ua/engine/classes/templates.class.php on line 83 Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /var/www/user668/data/www/svit-tvarin.net.ua/engine/modules/static.php on line 143 Круглі та кільчасті черви » Світ тварин України
Популярное

Календарь
«    Июнь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Світ тварин » Круглі та кільчасті черви

Круглі та кільчасті черви

КРУГЛІ ЧЕРВИ



Клас Нематоди — найбільший клас круглих червів. Круглі черви — певною мірою парадоксальні організми. Вони заселили майже всі середовища існування, де тільки можливе життя. В інших груп тварин така «універсальність» зазвичай поєднується з великою різноманітністю представників — згадаймо хоча б комах. Утім, більшість круглих червів дуже схожі між собою. Усі вони мають видовжене веретеноподібне тіло, кругле в поперечному розрізі. Але й у цих простих організмів є деякі цікаві особливості, наприклад сталість клітинного складу. З'ясувалось, що всі органи нематод утворені чітко визначеною кількістю великих клітин. Клітини припиняють поділ на початкових стадіях індивідуального розвитку, і кількість їх протягом життя черв'яка лишається сталою. Це є однією з причин нездатності нематод до регенерації.
Круглі черви — всюдисущі організми. Серед них є як вільноіснуючі, так і паразитичні організми. До небезпечних паразитів людини належить людська аскарида. Як і в більшості інших випадків, причина зараження аскаридозом — недотримання правил гігієни: вживання немитих овочгв та забрудненої води. Життєвий цикл людської аскариди проходить без зміни хазяїв. Яйця аскарид можуть переносити несприятливі умови і довго не втрачають життєздатності (де п'яти-шести років). Личинки, що виходять з яєць в організмі людини, активно подорожують тілом людини, «відвідуючи» судини, легені та інші органи дихання, ротову порожнину, а потім удруге потрапляють до травної системи. їхня активність може призвести до тяжких наслідків. При аскаридозі звичайно спостерігаються роз лади травлення, головний біль, зниження працездатності. У боротьбі з аскаридозом важливе значення має дотримання правил особисто гігієни.
Трихінела

Ще один дуже небезпечний паразит—трихінела. Личинки цього черв'яка оселяються у м'язах людини, свиней та щурів. Аби запобігти зараженню трихінельозом, необхідно, щоб м'ясо свиней завжди проходило суворий ветеринарний контроль. Цікаво, що, можливо, саме небезпека зараження трихінелою є причиною заборони у деяких народів вживання свинини в їжу. Іноді, щоправда, це пов'язують зі свинячим ціп'яком.

Гострик — не такий небезпечний паразит, як два попередні але й він може спричинити чимало прикрощів. Це невеликий черв'ячок, який мешкає в кишечнику людини. Самиці гострика, відкладаючи яйця, виповзають назовні і спричиняють сильний свербіж. Найчастіше гострики трапляються у дітей. Основний засіб профілактики — дотримання правил особистої гігієни.
Круглі черви можуть завдати шкоди не тільки людині та тваринам. Існує велика кількість нематод, які паразитують на рослина: Вони живляться часником, цибулею, картоплею, буряком, пшеницею та багатьма іншими цінними рослинами.
Але не слід думати, що всі нематоди такі шкідливі. Більше половини з них ведуть вільний спосіб життя, мешкаючи у воді та ґрунті. Вони відіграють досить важливу роль, беручи участь у розкладай гнилих решток.
До Червоної книги України занесені аксонолайм замковий хромадорина двоока.

КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ.


Кільчасті черви — найбільш високоорганізовані тварини серед у «червів». їх не так багато (близько дванадцяти тисяч видів), але вони дуже різноманітні. До цього типу належить і відомий усім дощовий черв'як, і п'явки, і химерні морські істоти, яких і черв'яками звати важко. Що ж об'єднує усі ці організми? Звичайно, спільні риси будови. Від інших червів їх відрізняє насамперед наявність вторинної порожнини тіла, сегментації, дихальної та кровоносної систем. Удосконалилися й інші системи кільчастих червів.
Тип Кільчасті черви поділяється на кілька класів, з яких ми розглянемо три — Багатощетинкові, Малощетинкові та П'явки.
Клас Багатощетинкові, або ТІоліхети
Поряд з іншими системами організму, досконалішою в кільчастих червів стала й рухова система. Згадаймо, як пересуваються інші черви. Плоскі турбелярії мають війки, завдяки яким плавно рухаються у воді. Круглі черви мають лише один шар поздовжніх м'язів, які дозволяють їм тільки плазувати, та й то лежачи на боці. А кільчасті черви «винайшли» кращий спосіб пересування за допомогою спеціальних виростів тіла — параподій. Кожна параподія має кілька щетинок. У малощетинкових червів, і особливо у п'явок, ці органи редуковані, а ось у багатощетинкових вони представлені «в усій красі».
Багатощетинкові — переважно морські організми. Один із найпоширеніших представників класу — нереїс. Він живиться переважно водоростями, шматочки яких відгризає добре розвиненими щелепами.
Піскожил, як і нереїс, живе у норах, які він викопує у піску. Нори мають два виходи на поверхню ґрунту. Живиться піскожил органічними частинками, що є у піску. Він ковтає пісок, котрий проходить крізь кишечник і викидається назовні. При цьому утворюється невеликий конусоподібний горбик з піску, який можна помітити на дні моря. Піскожил (як і багато інших багатощетинкових червів) є улюбленою стравою багатьох риб.
Хоча він і мешкає у норі, але іноді змушений висувати назовні задній кінець тіла, щоб викинути чергову порцію піску. Цієї миті риба хапає його за задній кінець, він відривається, піскожил ховається у норі, а рибі залишається шматок тіла, котрим вона й задовольняється. Деякий час по тому втрачена частина тіла піскожила відновлюється, і історія повторюється.
Окремі види багатощетинкових червів утворюють вапнякові будиночки, де проводять усе своє життя. Наприклад, деякі серпуліди мають міцні будиночки, прикріплені до підводних предметів. Оселяючись на корабельному днищі, вони можуть значно знизити швидкість судна.
Але взагалі поліхети не тільки не завдають значної шкоди, але й є корисними тваринами, оскільки їх поїдають різні риби.
Деякі багатощетинкові дуже гарні, їх навіть важко назвати червами.
Дощовий черв'як

Хто не знає дощового черв'яка. Ця корисна тварина належить до класу Малощетинкові, або Олігохети, типу Кільчасті черви. Більшість малощетинкових, як і дощовий черв'як, мешкають у ґрунті. Однак існують прісноводні й морські види олігохетів. Параподій у них немає, а на кожному сегменті знаходяться чотири пучки щетинок. їх можна відчути, провівши пальцем уздовж дощового черв'яка «проти шерсті» — від «хвоста» до «голови». Як і інші кільчасті черви, малощетинкові мають сегментоване тіло, тобто спостерігається певна повторюваність органів уздовж тіла тварини. Кільця, які ми бачимо в дощового черв'яка, — це сегменти його тіла. Малощетинкові — гермафродити, і їхня статева система досить складна. Поясок, який добре видно в більшості червів, бере участь у формуванні кокона, необхідного для статевого розмноження і розвитку яєць.
Найбільш відомі представники класу — дощові черви. Дощові черви (у побутовому значенні) — це збірна група більш-менш великих кільчастих червів, що мешкають у ґрунті. У нас зазвичай трапляються декілька представників цієї групи — дощовий черв'як звичайний, малий червоний черв'як, сіра алолобофора, гнойовий черв'як та інші.
Звичайний дощовий черв'як може сягати 30 см завдовжки, має досить темне забарвлення з рожево-фіолетовим відтінком. Малий червоний черв'як майже вдвічі менший за звичайного, темно-червоного кольору. Алолобофора трапляється у нас найчастіше. Це невеликий сірий черв'як. Вона витриваліша до посухи, ніж інші дощові черви, мешкає майже скрізь: на полях, у лісах, на городах, біля водойм. Гнойовий черв'як має дуже неприємний запах, його часте можна побачити в купах гною, через що він і дістав свою назву У разі небезпеки він може виділяти жовту рідину з неприємним за пахом. У Криму мешкає маріупольська дендробена. Цей великий черв'як сягає 35 см завдовжки, має темно-буре забарвлення. Він цікавий тим, що його ходи знаходили на глибині близько 8 м.
Живляться дощові черви торішнім листям, старою напівгнилою травою, а також тими органічними рештками, що є у ґрунті Копаючи хід, черв'як заковтує порцію землі, яка проходить крізь його кишечник, де з неї вилучаються по живні речовини, і виводиться на зовні. При цьому утворюються не величкі кульки землі — так звані копроліти. Часто вранці на землі можна побачити горбочки землі, що складаються з окремих кульок Це робота дощових червів, які рили свої ходи. Для землерийних робіт дощовий черв'як використовує ще один засіб: копаючи новий хід, він то розширяє, то звужує передній кінець тіла, розсуваючи землю і рухаючись уперед, тобто діє, як клин. У русі йому значною мірою допомагають щетинки, про які ми вже згадували
Завдяки їм черв'як просувається в одному напрямку, наприкла уперед. Але вони не заважають йому повзти назад: він може де вільно змінювати напрямок їх нахилу. За допомогою щетинок дощові черви повзають і по поверхні ґрунту: щетинки забезпечують спрямованість руху під час плазування. Гладенькою повернею черв'як рухатися майже не може.
Свою назву дощові черви дістали за те, що виповзають на поверхи: під час сильних злив. Навіщо вони це роблять, не зовсім зрозумілі Вважається, що вода затоплює нірки і черви задихаються. Але відомо що черви здатні поглинати кисень, розчинений у воді, усією поверхнею тіла, а у разі необхідності взагалі кілька годин можуть жити без нього. Отже, загадка залишається нерозкритою.
Дощові черви — дуже корисні тварини. Риючи ходи, вони розпушують ґрунт, поліпшують його водозабезпечення та аерацію. Вони також перемішують верхні та нижні шари, сприяючи процесу ґрунтоутворення. Саме завдяки їхній діяльності предмети, що лежать на поверхні, через деякий час опиняються під землею. Молоді корінці рослин легше проникають углиб, якщо потрапляють у підземний хід черв'яка.
Копроліти — чудове добриво. Багато рослин добре розвиваються тільки в тому разі, якщо у ґрунті є черви. Копроліти збагачені мікроелементами та органічними речовинами, у них мешкає велика кількість корисних мікроорганізмів. До того ж черви нейтралізують небажану кислотність ґрунтів, що дуже важливо для хліборобства.
Щоправда, вони завдають і шкоди, оскільки є проміжними хазяями деяких паразитичних червів, що від них потерпають свині та свійська птиця, однак ці прикрощі не можуть перевершити їхньої корисності для хліборобства. На жаль, неконтрольоване внесення добрив та отрутохімікатів зменшує кількість дощових червів, що може дуже негативно вплинути на структуру ґрунту.
Трубочники

Серед водяних малощетинкових найчастіше трапляються трубочники. Вони цікаві тим, що мешкають на дні прісноводних водойм, у мулистому ґрунті, де майже немає кисню. Із цим пов'язана наявність у їхній крові гемоглобіну — тієї самої речовини, яка забезпечує транспорт кисню у хребетних тварин і людини (для безхребетних наявність гемоглобіну взагалі не характерна). Завдяки гемоглобіну всі трубочники мають червоне забарвлення. Усе своє життя вони проводять, занурюючись у мул. Назовні виставляють тільки задній кінець свого тіла, у якому добре розвинені кровоносні судини і який, як не дивно, слугує для дихання. Навколо цієї частини тіла деякі види утворюють коротку гнучку трубку зі слизу та часток мулу, через що вони й дістали свою назву. Живляться трубочники частками мулу, який пропускають крізь себе, подібно до дощових червів. Цікаво, що трубочники полюбляють брудну воду, і кількість їх у засмічених водоймах подекуди може сягати десятків тисяч на квадратний метр. Вони можуть навіть утворювати цілі червонуваті «подушки» на дні. Трубочники — корисні тварини. По-перше, вони сприяють мінералізації мулу та очищенню водойм, а подруге, є чудовим кормом для багатьох риб, у тому числі й акваріумних.
Реклама